Резнікович Михайло Юрійович
Народний артист України,
заслужений діяч мистецтв Росії,
лауреат Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка,
академік - співзасновник Національної академії мистецтв України,
генеральний директор - художній керівник Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки,
Герой України.
РЕЗНІКОВИЧ Михайло Юрійович (народився 26.04.1938, м. Харків), генеральний директор-художній керівник театру з 1994 року, народний артист України, професор, завідувач кафедри акторської майстерності та режисури Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого , дійсний член (академік) Академії мистецтв України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Свою творчо-трудову діяльність розпочав у 1955 році в Російському драматичному театрі Прикарпатського військового округу (м. Львів). Трохи пізніше вступив на фізико-математичний факультет Львівського державного університету ім. І.Франка. Провчившись там три роки, в 1958-у вступив на режисерський факультет Ленінградського державного інституту театру, музики і кіно (курс народного артиста СРСР Г. О.Товстоногова).
Дипломний спектакль - «Оберт ключа» М. Кундери - М.Резнікович поставив на сцені Театру ім. Лесі Українки в 1963 році. З цим театром фактично, вже понад п'ятдесят років, пов'язана вся режисерська діяльність М.Резніковича, хоча при цьому він активно ставив спектаклі в Росії (Москва, Санкт-Петербург, Новосибірськ), Китаї, Болгарії, Ізраїлі. Виступав з лекціями і проводив цикли занять - акторський тренінг, майстер-клас - в різних країнах: 4 циклу впродовж двох тижнів в Утрехтській вищій театральній школі (Голландія), на акторському факультеті університету Карнегі-Меллон у Пітсбурзі (США), у Краківській театральній школі (Польща) в рамках проведення Міжнародного симпозіуму з акторської майстерності, в Пекінському театральному інституті (Китай) в процесі роботи над постановкою п'єси Олександра Вампілова "Качине полювання", у Німеччині та Канаді. Працював на радіо, телебаченні, у кінематографі.
РЕЖИСЕРСЬКІ РОБОТИ М.Ю.РЕЗНІКОВИЧА
(Театр ім. Лесі Українки, 1963-2019 роки)
2. «Иду на грозу» по Д.Гранину (1963).
3. «Платон Кречет» А.Корнейчука (1964).
4. «104 страницы про любовь» Э.Радзинского (1964).
5. «Дачники» М.Горького (1965).
6. «Кто за? Кто против?» по П.Загребельному (1965).
7. «Насмешливое мое счастье» Л.Малюгина (1966).
8. «Дети Ванюшина» С.Найденова (1970).
9. «Разгром» по А.Фадееву (1970).
10. «Кто-то должен» по Д.Гранину (1971).
11. «Бесприданница» А.Островского (1973).
12. «Добряки» Л.Зорина (1973).
13. «И земля скакала мне навстречу» по П.Загребельному (1974).
14. «Вечерний свет» А.Арбузова (1974).
15. «Интервью в Буэнос-Айресе» Г.Боровика (1975).
16. «Как важно быть серьезным» О.Уайльда. (1976).
17. «И отлетим с ветрами» Н.Зарудного (1977).
18. «Отелло» У.Шекспира (1978).
19. «Кафедра» В.Врублевской (1979).
20. «Веер» К.Гольдони (1980).
21. «Пять дней в июле» ("Тыл") Н.Зарудного (1980).
22. «Тема с вариациями» С.Алёшина (1981).
23. «Предел спокойствия» по П.Загребельному (1982).
24. «Игрок» по Ф.Достоевскому (1982).
25. «Победительница» А.Арбузова" (1983).
26. «Молодые годы короля Людовика XIV» А.Дюма (1993).
27. «История одной страсти» по Г.Джеймсу (1994).
28. «Школа скандала» Р.Шеридана (1995).
29. «Фернандо Крапп написал мне это письмо» («Настоящий мужчина в начале тысячелетия…») Т.Дорста (1996).
31. «Осенние скрипки» И.Сургучева (1997).
32. «Развод по-русски» Н.Птушкиной (1999).
33. «Огонь желаний» по А.Пушкину (1999).
34. «Маскарадные забавы» А.Богдановича (2000).
35. «Кто вернётся - долюбит» ("Любовь и война", 2000).
36. «Госпожа министерша» Б.Нушича (2001).
37. «Всё это было… Всё это будет…» (2001).
38. «В плену страстей» («Каменный властелин») Леси Украинки (2002).
39. «Насмешливое моё счастье» Л.Малюгина (2003).
40. «Наполеон и корсиканка» И.Губача (2004).
41. «Дон Кихот. 1938 год» по М.Булгакову и Сервантесу (2006).
42. «ЧЕРЕЗ ГОДЫ... »(„Здесь будет всё, - пережитое и виденное наяву”; 2006).
43. «Её безумные мужчины…» («Лаура и Жаки» Г.Ару; 2009).
44. «1001 страсть, или Мелочи жизни» (по А.Чехову; 2010).
45. «Сто пятая страница про любовь…» (2010).
46. «Жирная свинья» Н.Лабюта (2011).
47. «Любовное безумие» Ж.Реньяр (2012).
48. «Нахлебник» (2013).
49. «Везде один...» (2014).
50. «Суміш небес і балагана» (2016).
51. «В цьому милому старому домі» (2016).
52. «Антігона» (2017).
53. «Оголена зі скрипкою» (2018).
54. «Фальшива нота» (2019).
55. «Пасажир без багажу» Ж. Ануй (2019).
56. «Академія сміху» К. Мітані (2020).
57. «Майже сімейна вечеря» Александр де Ла Пательєр, Матьйо Делапорт (2020)
58. «Дамський кравець» Ж. Фейдо (2021)
Музей:
